3. Землеустрій та державний земельний кадастр - Кабінет міністрів україни

^ 3. Землеустрій та державний земельний кадастр
Завдання щодо забезпечення розвитку земельних відносин виконуються шляхом удосконалення державного земельного кадастру, розвитку рекреаційного та оздоровчого землекористування, землевпорядкування сільських територій, охорони та підвищення родючості ґрунтів, удосконалення системи моніторингу земель, розвитку меліорації земель, формування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Для забезпечення комплексного землеустрою сільських територій і сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, удосконалення державного земельного кадастру передбачається:

провести інвентаризацію сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань;

підготувати методики та провести дослідження агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення;

розробити рекомендації щодо раціонального розміщення сільськогосподарського виробництва залежно від якості ґрунтів;

забезпечити організацію землеволодінь та землекористувань сільськогосподарських підприємств, фермерських та селянських господарств з урахуванням їх оптимальних розмірів і вимог еколого-ландшафтної організації території;

здійснити природоохоронні заходи, включаючи агролісомеліоративні та протиерозійні;

провести оцінку земельно-ресурсного, рекреаційного та оздоровчого потенціалу;

здійснити консервацію малопродуктивних, деградованих та техногенно забруднених земель;

забезпечити укрупнення земельних ділянок шляхом об'єднання земельних часток (паїв), створення кооперативів та інших партнерських об'єднань;

вжити заходів до відновлення меліорованих земель;

забезпечити виконання вимог законодавства щодо дотримання порядку виділення земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);

забезпечити реалізацію у повному обсязі прав власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) та суб'єктів господарювання в частині посилення відповідальності за дотримання умов договорів оренди та їх державну реєстрацію;

створити нормативно-правову базу та систему автоматизованого ведення державного земельного кадастру;

уточнити з урахуванням ринкових умов сільськогосподарського виробництва методики бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земель;

удосконалити порядок обліку земель з урахуванням кількісних і якісних показників та забезпечити їх цільове використання.
^ 4. Охорона і підвищення родючості ґрунтів, екологізація сільськогосподарського виробництва
Державна політика спрямовується на вирішення питань забезпечення охорони земель, підвищення родючості ґрунтів та екологічної безпеки сільських територій шляхом здійснення комплексу заходів відповідно до проектів землеустрою, які передбачають:

оптимізацію структури посівних площ і сівозміни з метою підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, запобігання ерозійним процесам та відтворення родючості ґрунтового покриву;

покращення балансу гумусу та основних поживних речовин шляхом збільшення обсягів застосування мінеральних добрив (2007 - 2008 роки - 2,9 млн. тонн, 2009 - 2010 роки - 3,5 млн. тонн, 2011 - 2015 роки - 4,1 млн. тонн мінеральних добрив у діючій речовині) та органічних добрив, у тому числі торфокомпостів і органічних решток рослин;

розширення застосування ґрунтозахисних технологій обробітку ґрунту;

здійснення заходів щодо запобігання забрудненню ґрунтів важкими металами, промисловими відходами, пестицидами та іншими агрохімікатами;

проведення хімічної меліорації ґрунтів для підвищення їх родючості;

здійснення державного контролю за проведенням заходів з охорони та відтворення родючості ґрунтів;

підвищення відповідальності власників землі та землекористувачів за раціональне використання і охорону земель;

стимулювання вилучення з інтенсивного використання деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь;

формування екомережі як ефективного механізму збереження ландшафтного біорізноманіття.
^ 5. Удосконалення системи моніторингу земель
Система моніторингу земель передбачає своєчасне виявлення зміни стану земель, їх оцінку, відтворення та ліквідацію наслідків негативних процесів.

Відповідно до законодавства система моніторингу земель удосконалюється шляхом:

обов'язкового здійснення агрохімічного обстеження ґрунтів, контролю за зміною їх якісного стану, проведення агрохімічної паспортизації земельних ділянок;

проведення оцінки потенційних ризиків та шкоди, заподіяної земельним ресурсам внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

удосконалення стандартів і нормативів у галузі використання та охорони земель, у тому числі охорони та відтворення родючості ґрунтів.

6373447812919497.html
6373602299572915.html
6373692477593894.html
6373850377929999.html
6373956777976565.html