3. 50, 60, 70, 80 відмінюється лише друга частина - И – І ы – и э – е е – є – – ї ъ – – (апостроф ’) ь – ь йо – йо йо ё


3. 50, 60, 70, 80 відмінюється лише друга частина.

Н. в. п’ятдесят вісімдесят

Р. в. п’ятдесяти вісімдесяти

Д. в. п’ятдесяти вісімдесяти

З. в.

О. в. п’ятдесятьма вісімдесятьма

М. в. (на) п’ятдесяти (на) вісімдесяти

4. 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900 відмінюються обидві частини.

^ Н. в. двісті триста чотириста

Р. в. двохсот трьохсот чотирьохсот

Д. в. двомстам трьомстам чотирьомстам

З. в.

О. в. двомастами трьомастами чотирмастами

^ М. в. на двохстах на трьохстах на чотирьохстах


Займенник

вказує на предмет, але не називає його.



1. Особовий я, ти, ми, ви, , він, вона, вони, воно

мене, тебе, нас, вас, його, її, їх

2. Зворотній себе (немає Н.в.)

3. Питальний хто? що? чий? який? скільки?

4. Відносний хто, що, чий, який, скільки

5. Заперечний ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки

6. Неозначений хтось, щось, якийсь, будь-хто, будь-що,

який-небудь, деякий …

7. Вказівний цей, оцей, отой, той

8. Присвійний мій, твій, ваш, наш

9. Означальний весь, всякий, кожен, кожний, інший, сам, самий





^ РАЗОМ ОКРЕМО

(завжди!) (коли є посередині

прийменник)

ніщо ні в чому

ніхто ні для чого

ніякий ні з чим

ніякого ні про кого

нічий ні про що

нікотрий


Н. хто? що? ніхто, ніщо

Р. кого? чого? нікого, нічого

ні + Д. кому? чому? нікому, нічому

З. кого? що?

О. ким? чим? ніким, нічим





^ ЧЕРЕЗ ДЕФІС РАЗОМ ОКРЕМО


1. + частки хтозна, будь 1. + частки аби якщо в середину між

небудь, казна де, сь, часткою і займенником

будь-хто абихто вскакує прийменник:

який-небудь абищо абикого аби для кого

хтозна-хто абикого будь-кого будь у кого

хтозна-який абичому казна-чого казна з чого

хтозна-чого дехто хтозна-чим хтозна з чим

будь-скільки декотрий

казна-чий хтось

казна-котрий щось

якийсь

котрийсь


Дієслово

1. Початкова форма дієслова (неозначена, інфінітив)







доконаний

(що зробити? що робив)

2. вид

недоконаний

(що робити? що робив?)


минулий

3. час теперішній

майбутній


І дієвідміна


І дієвідміна

4. дієвідміна вони уть, ють

ІІ дієвідміна

ать, ять


Орф.1

в особових закінченнях дієслів


І дієвідміна уть , ють

ІІ дієвідміна ать , ять


вчимося вчаться ІІ д.

глянеш глянуть

пишеш пишуть І д.

дишеш дишуть І д.

носиш носять ІІ д.

любиш люблять ІІ д.

вернешся вернуться І д.

5. перехідне якщо дія переходить на предмет,

рубати дрова (З.в.) виражений іменником, у знахідному

не рубати дрова (Р.в.) відмінку без прийменника та у

родовому з не

неперехідне всі решта

побачиш

викосиш

гримиш


Орф.2 «Дієслова умовного способу з частками б, би пишемо окремо»

читала б писала б малювала б

читав би писав би малював би


Орф.3 «Дефіс у дієсловах»

Коли є прохання (наказ) у дієсловах + частки бо, но, то, таки:

зробив-таки дістав-таки

подай-но співай-но

віддай-то малюй-но

ОКРЕМО:

співай же бо зробив же таки таки зробив

подай же бо зробила ж таки таки дістав


Орф.4 «Закінчення в у дієсловах минулого часу»

Рос. мова Укр. мова

встал встав

сказал сказав

сделал зробив


Орф.5 «У дієсловах 2 особи однини (ти) немає ь»

читаєш

пишеш ь ж, ч, ш, щ

малюєш

Орф.6 «Вживання м’якого знака»

1) у дієсловах наказового способу: встань, сядь

2) у дієсловах на –ться: читається, одягається



^ РАЗОМ ОКРЕМО

1. слово без не вживається 1. завжди:

ненавидіти не їв, не спав, не ходив

нехтувати не здужати (не могти)

неволити, непритомніти не славити (не прославляти)

незчутися, нетерпеливитися не покоїтися (не спочивати)

нездужатися, нетямитися

непокоїти

2. якщо до слова з не добираємо 2. НЕ ДО- одноразова дія

синонім без не не добачити (не помітити)

неславити (ганьбити) не дослухатися

нездужати (хворіти) (не прислуховуватися)

непокоїтися (турбуватися) не дотягнутися (не дістати)

3. недо- постійна багаторазова не доторкнувся

дія

недобачати погано бачити

недочувати погано чути

недолюблювати відчувати неприязнь

недосипляти мало спати

недоїдати голодувати

недооцінювати знижувати оцінку

недовиконувати виконувати

неповністю





дієприкметник дієслово + прикметник


дія + ознака

питання: який?

зеленіти + який? зеленіючий

(той, що зеленіє)

жовтіти + який? пожовтілий

(той, що жовтіє)

сіяти + який? засіяний

(той, що засіяли)


^ Дієприкметник означує іменник, є означенням:

яке? який?

засіяне поле виораний город




поширене означення

який?

дієприкметник + залежні слова дієприкметниковий зворот

які? чим?

П.С. дієприкм+зал.сл.

1 Хліба , 2 змиті дощем , зазеленіли.


який? чим?

1 П.с. дієприкм. + зал. слово

Колос , 2 викупаний сонцем , наливався соком.


Пунктограма «Кома при дієприкметниковому звороті при УМОВІ»

Першим є пояснююче слово

Другим є зворот

П.с.

1 Викупаний сонцем , колос наливався





Дієслово + прислівник дієприслівник


питання незмінність це другорядна

паралейна дія,

закінчення обставина

нема


дієслово + що роблячи? дієприслівник

що зробивши?




читаючи

читати

читавши




пишучи

писати

написавши

закінчення нема

стоячи

стояти

стоявши





поширена обставина

питання




Дієприслівник + залежні слова дієприслівниковий зворот


що?

Хлопчик , читаючи книгу , заснув.

дієприслівниковий

зворот


дієприсл. зворот

Читаючи книгу , хлопчик заснув.


дієприсл. зворот

Хлопчик заснув, читаючи книгу .


кома завжди


з дієприкметником






1) якщо дієприкметник 1) якщо дієприкметник

є означення і не має має залежне слово:

і не має залежних Червоніли не

слів: зірвані (коли?) вранці

Серед пожовтілого яблука (пояснення).

листу червоніли

незірвані яблука.

2) виступає присудком:

невипрана хустина Яблука не зірвані.

ким?

не випрана мною ^ 3) має протиставлення:

хустина Блищала не вимита, а

натерта підлога.




залежні слова залежні слова

-учи -ючи


-ачи -ячи




-ши -вши

Дієприслівниковий зворот


пишемо И





Без кінця, без краю, без наміру, буз угаву, без упину, в височінь, в далечині, в міру, в цілому, в ногу, в обріз, до вподоби, до діла, до краю, до крихти, до обіду, до побачення, до смаку, до смерті, за кордоном, з болю, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на диво, на весну (але навесні), на дозвіллі, на жаль, на зло, на самоті, на світанку, на льоту, на мить, на ходу, на щастя, під силу, під час, по двоє, по правді, у вись, у вічі, у поміч, через силу, як слід, як треба.

На весну, час від часу, без уваги, слово в слово, без жалю, на самоті, з давніх-давен, рік у рік, день у день, на диво.




навіки – на віки набік – на бік заочі – за очі

надворі – на дворі насміх – на сміх


6341042639351567.html
6341171847806722.html
6341263440003997.html
6341429730842259.html
6341489187343375.html